- тупіт
- -поту, ч.Звуки від ударів ніг об землю, підлогу тощо під час ходьби, бігу і т. ін., а також самі ці удари.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ТУП — телеуправляемый прибор Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ТУП тракторный универсальный прицеп Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… … Словарь сокращений и аббревиатур
туп — нареч, кол во синонимов: 1 • тупой (118) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
туп — ту/п, ту/пу ту/пу, виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. || у знач. ім. Тупання. 2) розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути … Український тлумачний словник
туп — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тупіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
туп. — туп. тупик Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
туп — I. Резина һ. б. ш. сыгылма материаллардан ясалып, каты әйбергә бәргәндә сикерә торган, гадәттә эче куыш шар (элек мал ябагасыннан әвәләп ясалган һәм эче куыш булмаган). II. ТУП – 1. Озын көпшәле артиллерия коралы, пушка 2. сөйл. Артиллерия (2) 3 … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
туп-туп — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
тупісінький — [туп’і/с ін кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
тупісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
тупісінько — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови